дійсний акредитований член Європейської асоціації поведінкових та когнітивних терапій
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є одним з провідних, сучасних, науковообгрунтованих методів психотерапії. Вона базується на усвідомленні того, що при багатьох психіатричних розладах та психологічних проблемах спотворене сприйняття реальності (себе, інших людей, майбутнього і т.п.), а також неадекватні дії у відповідь на існуючі проблеми є основними факторами, що підтримують розвиток, утримання існуючих проблем та розладів. Відповідно критично переосмислюючи своє сприйняття дійсності та свою поведінку, з допомогою психотерапевта клієнт намагається змінити дисфункційні, негативні взірці та цикли мислення та поведінки на більш реалістичні та такі, що сприятимуть покращенню емоційного стану, вирішенню міжособистісних та інших проблем, зміні життєвої ситуації на краще. Когнітивно-поведінкова терапія базується на стосунку партнерської співпраці між клієнтом та терапевтом. У процесі спільного дослідження існуючих проблем терапевт та клієнт вибудовують спільне розуміння проблеми/розладу, формулюють цілі та тоді співпрацюють над їх досягненням. Це передбачає активну участь клієнта у процесі терапії, виконання ним домашніх завдань, орієнтацію на те, щоб зрештою змогти бути собі самому “психотерапевтом”. Когнітивно-поведінкова терапія використовує широкий, інтегративний арсенал технік та втручань (у тому числі з інших методів психотерапії), використовуючи їх у індивідуальному випадку кожного клієнта на досягнення терапевтичних цілей.
Ефективність когнітивно-поведінкової терапії при багатьох психіатричних розладах встановлена грунтовними науковими дослідженнями. У сучасну еру доказової медицини КТП має наукові докази ефективності щодо ряду найбільш поширених психіатричних розладів. Відповідно сучасними протоколами професійних асоціацій психіатрів та психотерапевтів, рекомендаціями міністерств охорони здоров’я та ВООЗ вона є включена як одне з “втручань першого вибору” при депресії, обсесивно-компульсивному розладі, панічному розладі з агорафобією, генералізованому тривожному розладі, соціальній та інших фобіях, посттравматичному стресовому розладі, розладах харчової поведінки та ін. Сучасна КПТ має багато напрямків та модифікацій, вона ефективна у роботі з дітьми, підлітками, дорослими та людьми похилого віку. Вона розвивається на даний момент у напрямках допомоги людям з розладами особистості, психотичними порушеннями, міжособистісними проблемами (як от подружні конфлікти), зловживанням/залежністю од алкоголю/наркотиків та ін. КПТ застосовується у форматі індивідуальної, сімейної та групової роботи. На основі КПТ розроблені також чисельні програми самодопомоги у формі книг, відео та он-лайн програм. КПТ з повагою ставиться до інших напрямків психотерапії, є відкритою до діалогу та інтеграції знань із суміжних областей психіатрії, психопатології, нейробіології та ін. КПТ з повагою ставиться до релігійного досвіду людини, духовних практик. Існує ряд програм допомоги, у яких КПТ є поєднана з християнськими духовними практиками, традицією медитації/молитви та ін. КПТ не є монолітною, у її руслі є багато напрямків, “течій”, вона динамічно розвивається.